ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ (ІЗ ДОСВІДУ РОБОТИ)

ВІДДІЛ ОСВІТИ ПРИМОРСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПРИМОРСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКО-БОЛГАРСЬКИЙ БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ ЛІЦЕЙ ІІ-ІІІ СТУПЕНІВ»

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Учителя української мови

та літератури

КЗ «Приморський ліцей»

Колесник Олени Іванівни,

спеціаліста І категорії

Приморськ - 2014 

АНОТАЦІЯ  

Тема досвіду:   Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури

Автор досвіду:   Колесник Олена Іванівна

Адреса досвіду: КЗ «Приморський ліцей»

 Об’єкт досвiду — процес iнтерактивного навчання учнів української мови та літератури.         
Предмет досвiду — шляхи формування та розвитку комунікативної компетентності учнiв засобом iнтерактивного навчання української мови та літератури.   

Актуальність досвіду полягає в реалізації завдань формувати конкурентоздатну, компетентну особистість учня. Набуття компетентності перетворює ліцеїста з носія академічних знань на людину соціально активну, налаштовану на соціалізацію в суспільстві з метою практичного використання здобутих знань. Найбільш ефективними шляхами реалізації комунікативного підходу до вивчення української мови та літератури є застосування інтерактивних методів навчання.

 Мета досвiду — створити та забезпечити оптимальнi умови реалiзацiї можливостей розвитку комунікативної компетентності учнiв, використовуючи різноманітні засоби та форми інтерактивного підходу до навчання на уроках української мови та літератури.

Ідея – пошук і впровадження нових активних підходів до навчання,  удосконалення засобів і форм процесу навчання з метою створення  комфортних умов, за яких кожен учень відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність, значущість.

У праці виокремлено практичне значення досвіду, яке полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані вчителями української мови та літератури при плануванні та здійсненні навчально-виховного процесу з предмету, в організації роботи з обдарованими учнями, у діяльності творчих груп тощо. 

ЗМІСТ

ВСТУП     4
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ  6
РОЗДІЛ 2. УПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ  8
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ  12
ВИСНОВКИ  13
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  14

ВСТУП

Актуальність досвіду полягає в реалізації завдань формувати конкурентоздатну, компетентну особистість учня. Набуття компетентності перетворює школяра з носія академічних знань на людину соціально активну, налаштовану на соціалізацію в суспільстві з метою практичного використання здобутих знань.

Компетентнісний підхід до вивчення української мови та літератури розглядається як такий спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання й досягнення цілей навчання при розв’язанні певних проблемних завдань. Компетентний спеціаліст, компетентна людина – гідна перспектива для суспільства, що успішно розвивається.

Необхідність формування комунікативної компетентності учнів зумовлено реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. Найбільш ефективними шляхами реалізації комунікативного підходу до вивчення української мови та літератури є застосування інтерактивних методів навчання. Отже, актуальність даного досвіду «Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури» пов’язана з необхідністю розробки й демонстрації шляхів організації інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури.

   Об’єкт досвiду — процес iнтерактивного навчання учнів української мови та літератури.        
         Предмет досвiду — шляхи формування та розвитку комунікативної компетентності учнiв засобом iнтерактивного навчання української мови та літератури.  
         Мета досвiду — створити та забезпечити оптимальнi умови реалiзацiї можливостей розвитку комунікативної компетентності учнiв, використовуючи різноманітні засоби та форми інтерактивного підходу до навчання на уроках української мови та літератури.         
Мета досвіду досягається шляхом реалізації таких завдань:

-                формування комунікативної компетентності;

-                формування мовленнєвої культури, творчих здібностей, культури полеміки, критичного мислення, самостійного аналізу та оцінювання вивченого;

-                формування гуманістичного світогляду, духовного світу людини, її моральних та естетичних  цінностей, особистісних рис громадянина України, який сприймає й поділяє національні та загальнолюдські цінності.

               Реалізація цих завдань дозволяє мені розвивати компетентну особистість у відповідності до її здібностей, інтересів і можливостей.

РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ

Теоретичною основою запровадження інтерактивних методів навчання мусять бути системний, особистісно зорієнтований, діяльнісний та комунікативний підходи до побудови дидактичних процесів, теорія оптимізації педагогічного процесу (Ю.К.Бабанський, М.М.Поташник), а також інваріантність процесу навчання, уроку як конкретної форми існування процесу засвоєння знань і методу навчання як мікродіяльності навчання.

Методологічною основою – розробки сучасних українських та зарубіжних педагогів у галузі методів та технологій навчання. Теоретичні та практичні розробки в цій галузі належать В.Гузєєву, А.Гіну, О.Пометун, Л.Пироженко, А.Фасолі.

Термін «інтерактивний» прийшов до нас з англійської і має значення «взаємодіючий». Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Однi вченi визначають його як дiалогове навчання: iнтерактивний — означає здатнiсть взаємодiяти чи знаходитись у режимi бесiди, дiалогу з чимось (наприклад, комп’ютером) або кимось (людиною). Отже, iнтерактивне навчання — це перш за все дiалогове навчання, у ходi якого здiйснюється взаємодiя вчителя та учня. Як зазначають О.Пометун та Л.Пироженко, сутнiсть iнтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес вiдбувається за умов постiйної, активної взаємодiї всiх учнiв. Це спiвнавчання, взаємонавчання  (колективне, групове навчання в спiвпрацi). На нашу думку, сутність інтерактивного навчання полягає у взаємонавчанні, груповій формі організації освітнього процесу з реалізацією активних групових методів навчання для вирішення дидактичних завдань. Педагог при цьому виконує функції помічника в роботі, консультанта, організатора, стає одним із джерел інформації. Однак, учень і вчитель виступають як рівноправні суб’єкти навчального процесу. Під час такого діалогового навчання учні вчаться критично мислити, розв’язувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважуючи альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусії, спілкуватися з іншими людьми. 
         Пiд час iнтерактивного навчання учень стає не об’єктом, а суб’єктом навчання, вiн вiдчуває себе активним учасником подiй i власної освiти та розвитку (що є особливо важливим для старшокласникiв). Це забезпечує внутрiшню мотивацiю навчання, що сприяє його ефективностi.   
         Завдяки ефекту новизни та оригiнальностi iнтерактивних методiв при правильнiй їх органiзацiї зростає зацiкавленність до процесу навчання.        

РОЗДІЛ 2. УПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Упровадження iнтерактивного пiдходу в процес навчально-пізнавальної діяльності учнiв має необмеженi можливостi в досягненнi практичної мети навчання української мови та літератури. Для того, щоб успішно навчатися, учнi мають брати активну участь у навчальному процесі. Отже, у процесi власної діяльності використовую різні методи навчання.

      Мозковий штурм є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною формою інтерактивної діяльності. Уявімо, існує факт, явище, поняття, що учні їх не знають чи не розуміють повністю. Учитель шляхом питань, натяків, логічних висновків, висловлювань доводить їх до самостійного усвідомлення ідеї, факту, тобто заповнення «інформаційної прогалини».

      Часто використовую роботу в парах. Учні не розділяються, а об’єднуються в групи та пари! Об’єднані в малі творчі колективи, учні згодом стають професіоналами, здатними співпрацювати в команді.

             Робота в групах є не менш цікавою. У таких формах теж присутня подвійна спрямованість. По-перше, школярі працюють у групі однолітків, де вони можуть досить вільно висловлювати власні думки, мобілізувати знання, виявити творчий, організаторський та лідерський потенціал. По-друге, після закінчення роботи групи розпочинають дискутувати, обмінюватися думками та аргументами. У такий спосіб до роботи залучається ще й подвійна мотивація: мотив прояву особистості та самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети, що повинна бути доцільнішою, ніж в іншої групи. Мета вчителя при цьому полягає в тому, щоб вірно організувати й контролювати роботу груп, а також об’єктивно оцінити їхні результати, намагаючись акцентувати увагу не на бажанні бути кращими, а на досягненні поставленої мети.

Під час використання методу «Майстерня лінгвіста», учні виконують роль мовознавців, лінгвістів, наукових працівників. Завдання надзвичайно різноманітні: дослідження тексту, лінгвостилістичний чи ідейно-художній аналіз тексту.

 «Словесне багатоборство». Це теж завдання для лінгвістів. Кожна група отримує, наприклад, речення, а до нього 5-7 завдань.

Наприклад, розглядаючи тему «Дієприслівник», можна запропонувати: закінчити речення; підкреслити дієприслівники, з'ясувати, чи входить до складу звороту; поставити розділові знаки; пояснити написання не з дієприслівниками; виконати морфологічний розбір.

«Музей помилок». Учні – музейні працівники. До них потрапляють якісь реліквії, але час наклав свій відбиток – зітерто частини речень, нечітко написані слова, відсутні розділові знаки, переплутано місцями слова, коли склеювали аркуш. Завдання – відтворити текст, пояснити помилки, виправити їх. А ще іноді потрібно відредагувати текст-переклад з давньої мови, виконаний не досить грамотними дослідниками.

«Мистецтво красномовства». Учні-журналісти, письменники. Завдання – написати творчу роботу, статтю, репортаж, узяти інтерв'ю... Може пропонуватися лише тема роботи, а можуть – опорні слова чи сполучення слів, залежно від бажання вчителя і можливостей учнів.

        «Інтелектуальна розминка». Культура мовлення.Розглядаючи типи односкладних речень, узагальнюємо знання, відповідаючи на запитання: У яких стилях найчастіше використовуються означено-особові речення? Неозначено-особові? Узагальнено-особові? Безособові?Інфінітивні?
      Варіант «Пилка-2» передбачає роботу групами з 4-5 осіб. Уся команда працює над одним і тим же матеріалом. Але при цьому кожен член групи отримує свою підтему та стає експертом з певного питання.         
      Ще однією з форм групової роботи є «рольова гра». За наявності ситуації, що максимально наближається до реального життя, необхідних базових знань та творчого підходу, рольова гра відтворює інтерактивність під час уроку. Так, метою гри-суду за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П. Мирного є розкриття характеру головного героя роману у всій його психологічній складності; учні з’ясовують причини, що привили Чіпку до морального падіння, виправдовуючи або засуджуючи його вчинки.

            Ефективним є проблемне навчання.  Для  полеміки  вибираю  те,  що  може  викликати  труднощі  в розумінні авторської позиції, схвилювати. Ось низка проблемних питань, над якими  була  організована   робота:  «Григорій  Многогрішний  –  український супермен чи приклад для наслідування?», «Палагна  –  кат чи жертва?», «Чи зуміли вирватися брати Половці із «подвійного кола»?»
       Дискусiя – це активне висловлювання власних думок, тобто без інтерактивності вона просто неможлива. Учні отримують можливість не тільки здобути нові знання, а й використати, активізувати вже наявні. На уроках використовую наступні види дискусії: згода – незгода,  капелюх з квитками,   відповіді по колу, дебати, форум.

Метод проектів є дієвим засобом формування компетентності учнів.  Проектна технологія використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної методики викладання. Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу. Метод проектної технології використовую на завершальному етапі вивчення будь-якої теми програми, наприклад, «Творчість Михайла Коцюбинського», а також довготривалий

проект: «200 років Великому Кобзареві».

У процесі  організації навчальної діяльності  прагну  гнучкості у виборі

прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які «оживлюють» уроки, при  цьому  враховую  навчальні  потреби  дітей,  їх  індивідуальні  здібності.

Виявляючи  пізнавальний  рівень  кожного  учня  й  класу,  планую  свою

діяльність у відповідності з цим. Це допомагає досягти певних результатів як із слабкими учнями, так і сильними.

            Ефективним є проблемне навчання.  Для  полеміки  вибираю  те,  що  може  викликати  труднощі  в розумінні авторської позиції, схвилювати. Ось низка проблемних питань, над якими  була  організована   робота:  «Григорій  Многогрішний  –  український супермен чи приклад для наслідування?», «Палагна  –  кат чи жертва?», «Чи зуміли вирватися брати Половці із «подвійного кола»?»

Ефективним  для   виявлення  та  розвитку  творчих  здібностей  учнів

середнього  шкільного  віку  є  проведення  уроків-подорожей,  рольових  ігор, уроків-фестивалів,  уроків-вистав,  уроків-вікторин.  Для  дітей  старшого шкільного  віку  більш  цікавими  є  нестандартні  уроки,  які  сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей:  інтегрований  («Павло  Тичина.  Збірка «Перемагать  і  жить»,  урок-пошук  («Пошуки  сенсу  життя  героями драматичної  поеми  Лесі  Українки  «Бояриня»,  «Пошуки  щастя  героями повісті  М.Коцюбинського  «Тіні  забутих  предків»,  урок-відкриття,  урок-дослідження («Що є добром для героїв роману «Марія»  У.Самчука?»,  урок-портрет «Яскравий світ художнього слова Л.Костенко»).

  Отже, у процесі  організації навчальної діяльності  прагну  гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які «оживлюють» уроки, при  цьому  враховую  навчальні  потреби  дітей,  їх  індивідуальні  здібності. Виявляючи  пізнавальний  рівень  кожного  учня  й  класу,  планую  свою діяльність у відповідності з цим. Це допомагає досягти певних результатів як із слабкими учнями, так і сильними.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ

Основними показниками ефективності даного досвіду «Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури» є результати за останні 5 років, тобто за період активного впровадження в практику інтерактивної технології навчання української мови та літератури учнів:

2010-2011 н.р. – ІІІ місце в обласному турі захисту робіт МАН, Журавльова Валерія;

-  ІІ місце в районній олімпіаді,  Патяка Катерина; 
 - ІІІ місце в конкурсі імені Яцика, Журавльова Валерія.

2011-2012 н.р. –  ІV місце в обласному турі захисту робіт МАН, Войтенко Марина; 
- ІІІ місце в районній олімпіаді, Войтенко Марина;

- ІІІ місце в конкурсі імені Яцика,  Шмойлова Дарина;

2012-2013 н.р. – ІІІ місце в районній олімпіаді, Войтенко Марина;

- ІІІ місце в районній олімпіаді Шмойлова Дарина;

- ІІІ місце в конкурсі ім.Т.Шевченка, Войтенко Марина.

2013-2014 н.р. - ІІІ місце в районній олімпіаді  Ліщук Альона

ІІІ місце в районній олімпіаді  Терещенко Марія;

ІІІ місце в конкурсі імені Яцика,  Ліщук Альона

2014-2015    . – ІІ місце в районній олімпіаді, Плаксіна Ганна;

– ІІІ місце в районній олімпіаді,Терещенко Марія;

– ІІ місце в конкурсі ім.Т.Шевченка, Плаксіна Ганна;
 – І місце в конкурсі імені Яцика,  Плаксіна Ганна.

Опубліковано статтю в журналі «Відкритий урок: розробки, технологїі, досвід» з теми: «Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Зміст твору. Трагічна доля Івана та Марічки».

         Поступово підвищилась тенденція до зростання успішності. Зацікавленість предметом стала професійним вибором для ряду учнів.

ВИСНОВКИ

       Сьогодні суспільству необхідно мати випускника, який не тільки знає і  вміє  здійснювати  якісь  операції,  а  людину  компетентну,  в  якій  поєднано

освіченість і соціально-культурна поведінка, ініціативність, здатність

працювати  в  групі,  прогнозувати  й  досягати  своєї  мети.  Важливо

формувати навички  й  компетенції,  які  випускник  зможе  реалізовувати, застосовувати впродовж усього життя для свого сталого саморозвитку.

      Готуючись  до  кожного  уроку,  прагну  зробити  процес  навчання

багатоаспектним:  виробити  в  учнів  уміння  грамотно  писати  і

висловлюватись,  емоційно  розповідати,  доречно  підібрати  слово  у  певній

ситуації,  передати  своє  ставлення  до  зображуваного  тощо. 

       Учитель  не  повинен  зупинятися  ні  на  своєму  навчанні,  ні  в  своїй

творчості,  ні  в  оволодінні  новими  методами  і  прийомами.  Якщо  педагог

припинив  своє  творче  зростання,  значить,  він  перестав  жити.  Саме  про  це писав і Б.Степанишин: «Творчість учителя-словесника треба розуміти не як суцільні  методичні  новації,  а  як  постійне  прагнення  уникнути  трафарету, одноманітності,  що  вбиває  дитячий  інтерес».

Тому в подальшій педагогічній діяльності ставлю такі завдання:

-  розвиток  особистісних  здібностей  і  інтересів  учня,  створення  умов,

необхідних  для  самопізнання,  самовираження,  самовдосконалення,  що

забезпечує успішну адаптацію в соціокультурному середовищі регіону;

-  якісне навчання української мови та літератури з використанням таких

принципів:

•  гуманізація,  диференціація  навчання  з використанням інтерактивних методів роботи;

• розвиток творчих здібностей учнів, загальнокультурного рівня;

•  виховання  творчо  активної  особистості,  здатної  співпереживати, співчувати.

Вирішення  цих  завдань  через  урок  й  позакласну  роботу  –

найважливіший елемент моєї педагогічної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1.                Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. посіб.- К.: А.С.К., 2005. – 192 с.

2.                Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. – К., 2002. – 135 с.

3. Пересунько Т. М.Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей на уроках української мови та літератури [Электронний ресурс]. – Режим доступу:http://osvita.ua/school/lessons_summary/mova/8360/

6. Стасюк Н. А. Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури.[Электронний ресурс].–Режим доступу: osvita.pl.km.ua/~poninka1/index.php?option=com...task...

 7. Т. В. Колган.  Мультимедіа на уроках української мови та літератури. [Электронний ресурс].–Режим доступу:http://kolgantv.blogspot.com/2009/11/blog-post_17.html

 8. С.А. Корват.  Інноваційні технології навчання у процесі розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури. [Электронний ресурс].–Режим доступу:  http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tvo/2011_2/006.pdf

9. Пентилюк М., Окуневич Т. Сучасний урок мови. – Х.: Основа, 2007.

10. Плиско К. Принципи, методи і форми навчання української мови.  – Х.: Основа, 1995.

11. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Науково-методичний збірник. –К., 2000.

12. Яцик І. С. Використання інтерактивних методів навчання при викладанні гуманітарних дисциплін з метою виховання толерантності. Электронний ресурс]. –Режим доступу:onf.vstu.edu.ua.